Законодавство щодо використання поліграфа в Україні є найбільш розвинутим у Європі. Ми пишаємося тим, що до розробки значної частини нормативно-правового забезпечення української поліграфології ВАП має безпосереднє відношення.

 Використання поліграфа передбачене окремими статтями у 7 законах України:

Закон України «Про Національну поліцію» (стаття 50 «Перевірка кандидата на службу в поліцію»);

Закон України «Про Державне бюро розслідувань» (стаття 26 «Проведення психофізіологічного дослідження із застосуванням поліграфа»);

Закон України «Про розвідку» (стаття 31 «Особливості прийняття на службу (роботу) до розвідувальних органів»);

Закон України «Про Бюро економічної безпеки» (стаття 24 «Проведення психофізіологічного опитування із застосуванням поліграфа та психологічного тестування»);

Закон України «Про державну охорону органів державної влади України та посадових осіб» (стаття 16 «Кадри Управління державної охорони України»);

Митний кодекс України (стаття 572-1 «Проведення психофізіологічного опитування із застосуванням поліграфа»)

Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення повноважень Національного антикорупційного бюро України та Спеціалізованої антикорупційної прокуратури» (пункт 2. Розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення»)

 Згідно з доступною інформацією із відкритих джерел на підставі відомчих юстованих інструкцій, порядків працюють поліграфологи:

Міністерства оборони України та Збройних Сил України (з 2015 р.);

Служби безпеки України (з 2016 р. за напрямом проведення службових розслідувань);

Державного бюро розслідувань (з 2017 р.);

Офісу генерального прокурора України (з 2017 р.);

Національної гвардії України (з 2017 р.);

Національної поліції України (з 2017 р.);

Управління Державної охорони України (з 2021 р.);

Бюро економічної безпеки України (з 2021 р.);

Державної прикордонної служби України (з 2022 р.);

Державної митної служби України (з 2025 р.).

Окрім того низка нормативних документів, що регламентують діяльність поліграфологів визначених органів і підрозділів, не підлягає розголошенню.

 Судова експертиза із використанням поліграфа здійснюється у відповідності з вимогами:

Закону України «Про судову експертизу»;

Статті 84 Кримінального процесуального кодексу України: «Процесуальними джерелами доказів є показання, речові докази, документи, висновки експертів»;

Статті 72 Кодексу адміністративного судочинства: «Доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів) … ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків».

Статті 73 Господарського процесуального кодексу України: «Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів) … ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків».

Пункту 6.8 Розділу VI. «Психологічна експертиза» Науково-методичних рекомендацій, затверджених Наказом Міністерства юстиції України від 08.10.1998 №53/5.

ДСТУ 8692:2016 «Поліграфи. Технічні умови».

ДСТУ 9266:2023 «Судова психологічна експертиза. Використання поліграфа. Загальні вимоги».

Методики проведення судових психологічних експертиз із використанням комп’ютерного поліграфу (код Методики у Реєстрі Міністерства юстиції України – 14.1.84, вид експертизи – 14. Психологічна експертиза. 14.1. Психологічні дослідження).

Повноцінні, належні та офіційні судові експертизи із використанням поліграфа здійснюються виключно атестованими судовими експертами.

Існують наступні вимоги до атестованого судового експерта-поліграфолога:

– перебування у  Державному реєстрі атестованих судових експертів Міністерства юстиції України;

– вища психологічна освіта (диплом магістра або спеціаліста);

– післядипломна освіта поліграфолога, отримана на базі вищого навчального закладу IV рівня акредитації;

– використання при проведенні судових експертиз поліграфів, що відповідають вимогам ДСТУ 8692:2016: «Рубікон» і «Axciton».

 Виробництво поліграфів (детекторів брехні) включене до КВЕД-2010 у клас 25.61 «Виробництво інструментів і обладнання для вимірювання, дослідження та навігації».

Вимоги щодо поліграфів прописані у ДСТУ 8692:2016 «Поліграфи. Технічні умови».

Вимоги щодо навчання, підвищення кваліфікації та особливостей здійснення професійної діяльності поліграфологів прописані у Стандарті професії «Поліграфолог», який офіційно внесено до Реєстру кваліфікацій 6 січня 2026 року (код 2490).
Зокрема, відповідно чинного стандарту професії:
– майбутні поліграфологи повинні мати вищу освіту першого (бакалавр) або другого рівня (магістр) за будь-якою
спеціальністю та галуззю знань;
– навчання поліграфологів повинне здійснюватися безперервно виключно в
очній формі навчання, в аудиторіях у закладах вищої освіти;
– поліграфологи повинні проходити підвищення кваліфікації не менше 30 годин (1 кредит ECTS) протягом трьох років, з метою актуалізації та набуття нових/додаткових компетентностей в сфері поліграфологічних досліджень.