31 липня 2025 року набув чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення повноважень Національного антикорупційного бюро України та Спеціалізованої антикорупційної прокуратури».

У пункті 2. Розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» даного Закону зазначено наступне: «Підрозділ внутрішнього контролю Національного антикорупційного бюро України, Спеціалізованої антикорупційної прокуратури, Бюро економічної безпеки України, Офісу Генерального прокурора, Державного бюро розслідувань, Національної поліції України за методологією, узгодженою із Службою безпеки України, не менше одного разу на два роки проводить поліграфологічні дослідження працівників Національного антикорупційного бюро України, Спеціалізованої антикорупційної прокуратури, Бюро економічної безпеки України, Офісу Генерального прокурора, Державного бюро розслідувань, Національної поліції України, які мають допуск до державної таємниці, на предмет вчинення дій на користь держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором».

Таким чином, це вже 7-ий Закон України, яким перебачено використання поліграфа і 1-ий, у якому дослідження, що проводять поліграфологи, названо вірним з професійної точки зору терміном: поліграфологічні дослідження.

Нагадаємо:
– у Законі України «Про Національну поліцію» використовується термін «тестування на поліграфі» (стаття 50),
– у Законі України «Про Державне бюро розслідувань» – терміни «психофізіологічне інтерв’ю із застосуванням поліграфа» (стаття 24) і «психофізіологічне дослідження із застосуванням поліграфа (стаття 26),
– У Законі України «Про розвідку» – термін «психофізіологічне дослідження із застосуванням технічних засобів фіксації реакцій людини» (стаття 31),
– У статті 24 Закону України «Про Бюро економічної безпеки» (стаття 24) і Митному кодексі України (стаття 572-1) – термін «психофізіологічне опитування із застосуванням поліграфа»
– У Законі України «Про державну охорону органів державної влади України та посадових осіб» – термін «психофізіологічне дослідження із застосуванням поліграфа» (стаття 16).

Термін «тестування на поліграфі» є побутовим, поліграфологи, радше, тестують не «на поліграфі», а «із використанням поліграфа».

Термін «психофізіологічне інтерв’ю» свого часу був використаний у першій юстованій Інструкції щодо застосування комп’ютерних поліграфів у роботі з персоналом органів внутрішніх, однак слово «інтерв’ю» не зовсім точно відображає зміст роботи поліграфологів. Адже під час інтерв’ю немає обмежень у варіантах відповіді з боку людини, яка його дає, а у нас вони точно є: це «так» або «ні» у Методиці питань порівняння чи «так», «ні», «не знаю» у Методиці виявлення прихованої інформації. Окрім того, складно уявити інтерв’ю із мовчазними відповідями, які допускаються при проведення поліграфологічних досліджень…

Термін «психофізіологічне дослідження» більше підходить до напряму кадрового відбору та супроводження, аніж термін «психофізіологічне опитування», що ближчий до оперативно-розшукового напряму. Однак акцент на слові «психофізіологічне» все одно не відображає зміст роботи поліграфологів: ми не вивчаємо взаємозв’язок між психічними процесами та фізіологічними функціями організму, як це роблять психофізіологи. Ми, поліграфологи, також не проводимо дослідження на нейронному, синаптичному чи молекулярному рівнях. Наше завдання полягає в тому, щоб з’ясувати за допомогою поліграфа, чи виявляється у людини комплекс значущих фізіологічних реакцій на ті питання тестів, які ми заготували для неї у відповідності з обраною методикою згідно із завданням, отриманим від замовника дослідження.

Кожне наше тестування є окремим дослідженням, бо не буває однакових людей, а, відтак, не буває однакових передтестових, посередтестових і післятестових бесід, абсолютно однотипних тестових опитувальників.

У багатьох випадках нам доводиться адаптувати, змінювати у тестах звучання (сонорику) питань, які винесені на вирішення замовником. Робимо ми це для того, аби людина, яку ми тестуємо, розуміла їхній зміст (семантику). Неврахування при складанні тестових питань рівня освіти, ерудованості, наявного життєвого та професійного досвіду людини у нашій роботі неприпустиме.
Саме тому найбільш відповідним терміном, який характеризує нашу діяльність є «поліграфологічні дослідження», тобто дослідження, що проводяться із використанням поліграфа.

Українська поліграфологія розвивається і впевнено стає на професійні рейки. Термінологічна неузгодженість – це неминучий етап росту та, на жаль, свідчення того, що у наших юристів-законотворців немає традиції залучати на етапі написання законів науковців із числа фахівців, які працюють у напрямі, що вказаний у Законі. Будемо сподіватися, що новий Закон, у якому напрям нашої діяльності вперше визначений термінологічно вірно, є свідченням змін на краще.