Поліграфологічне дослідження дає якісний результат лише тоді, коли воно правильно підготовлене. Важливе значення має не тільки робота поліграфолога під час тестування, а й те, яку інформацію надає замовник, чи збережені важливі деталі інциденту, як сформульовані питання та в яких умовах проводиться перевірка.
Що потрібно підготувати перед зверненням до поліграфолога, як узгоджується процедура та які організаційні моменти впливають на якість результату?
Хто може ініціювати поліграфологічне дослідження
Підставою для проведення дослідження є звернення замовника до спеціалізованої установи або конкретного поліграфолога. Ініціатором перевірки може бути:
– Суд – якщо йдеться про судову психологічну експертизу з використанням поліграфа;
– Орган досудового розслідування;
– Прокурор;
– Адвокат;
– Представник бізнесу або служби безпеки компанії;
– Приватна особа;
– Сама особа, яка хоче пройти дослідження;
– Законний представник особи, щодо якої планується перевірка.
У кожному випадку поліграфолог спочатку оцінює суть запиту, можливість проведення дослідження та межі застосування поліграфа саме в цій ситуації.
Яку інформацію потрібно зберегти до перевірки
Якщо поліграфологічне дослідження проводиться в межах службового або приватного розслідування, дуже важливо не розголошувати ключові деталі події серед людей, які можуть проходити перевірку.
До таких деталей можуть належати:
1. Що саме було викрадено або пошкоджено;
2. Де саме сталася подія;
3. Які дії міг виконувати причетний;
4. Які предмети, документи або дані мають значення;
5. Які обставини відомі лише замовнику та особі, яка вчинила дію.
Збереження цих деталей у таємниці дає поліграфологу більше методичних можливостей. Якщо інформація вже стала відомою всім потенційним учасникам перевірки, частина тестових підходів може втратити ефективність.
Що замовник має повідомити поліграфологу
На першому етапі замовник повинен надати поліграфологу максимально повну та точну інформацію про подію. Це потрібно не для формальності, а для оцінки, чи можна взагалі провести коректне дослідження.
Поліграфологу варто передати:
– Короткий опис інциденту;
– Хронологію подій;
– Коло осіб, які можуть бути причетними або обізнаними;
– Відомі факти та версії;
– Пояснення учасників, якщо вони є;
– Інформацію про те, які деталі вже стали відомими стороннім людям;
– Інформацію про те, які деталі залишаються нерозголошеними.
Після аналізу цих даних поліграфолог визначає, чи є методична можливість провести дослідження. Якщо такої можливості немає, фахівець має пояснити замовнику причини.
Як готуються запитання для поліграфологічного дослідження
Після вивчення ситуації поліграфолог готує запитання відповідно до методичних вимог. Вони не повинні бути випадковими, емоційними або сформульованими лише зі слів замовника.
Якісні запитання мають бути:
– Чіткими;
– Однозначними;
– Пов’язаними з конкретною подією;
– Зрозумілими для особи, яка проходитиме дослідження;
– Придатними для аналізу за обраною методикою.
Із замовником узгоджується загальний план роботи, порядок проведення дослідження, кількість тем і зміст запитань. При цьому остаточна методична відповідальність за формулювання тестів залишається за поліграфологом.
Які матеріали можуть допомогти під час підготовки
У службових, приватних або процесуальних ситуаціях поліграфологу можуть знадобитися додаткові матеріали. Якщо ініціатором є суд, слідчий орган, прокурор або адвокат, важливо надати можливість ознайомитися з матеріалами провадження чи справи.
Також корисними можуть бути:
– Фото місця події;
– Фото викрадених, пошкоджених або важливих предметів;
– Відеозаписи;
– Пояснення співробітників або учасників події;
– Документи, що підтверджують обставини інциденту;
– Внутрішні акти, службові записки, звіти охорони або безпеки.
За потреби поліграфолог може оглянути місце події. Це допомагає точніше зрозуміти ситуацію, підготувати запитання і, якщо методика це дозволяє, використати візуальні стимули.
Як організувати місце та графік проведення
Після узгодження змістовної частини потрібно вирішити організаційні питання. Замовник і поліграфолог визначають:
– Де проводитиметься дослідження – на території замовника чи виконавця;
– Скільки людей планується перевірити;
– У якій послідовності вони проходитимуть тестування;
– Скільки часу потрібно виділити на кожну людину;
– Чи є умови для конфіденційної бесіди;
– Чи немає зовнішніх перешкод, шуму, сторонніх осіб.
Поліграфологічне дослідження не повинно проводитися в поспіху. Для якісного результату потрібен час на передтестову бесіду, саме тестування, можливі уточнення та подальший аналіз.
Підготовка до кадрових і скринінгових перевірок
Скринінгові поліграфологічні дослідження часто застосовуються під час прийому на роботу, планових перевірок персоналу або перевірок на посадах із підвищеним рівнем відповідальності.
У державних структурах порядок таких перевірок може визначатися внутрішніми інструкціями. У бізнесі процедура зазвичай спирається на трудове законодавство, внутрішні документи компанії, трудові договори та обов’язкове дотримання прав людини.
Перед скринінгом замовнику потрібно визначити, які саме ризики важливо перевірити. Це можуть бути:
– Факти крадіжок або зловживань у минулому;
– Досвід розголошення конфіденційної інформації;
– Приховані зв’язки з конкурентами;
– Залежності;
– Негативні причини звільнення з попередніх місць роботи;
– Порушення службової дисципліни;
– Факти підробки документів або службових даних.
Не варто намагатися перевірити все одразу. Чим ширше коло тем, тим складніше якісно опрацювати кожну з них. Добре підготовлений скринінг має бути сфокусованим на реальних ризиках для конкретної посади.
Що не можна перевірити за допомогою поліграфа
Замовнику важливо правильно розуміти можливості поліграфа. Поліграфологічне дослідження не призначене для читання думок, прогнозування майбутньої поведінки або оцінки абстрактного ставлення людини до когось.
За допомогою поліграфа не можна коректно перевіряти:
– Майбутні наміри;
– Загальні мотиви без прив’язки до конкретних дій;
– Симпатії чи антипатії;
– Емоції, переконання або суб’єктивні оцінки.
Поліграфологія працює з минулими діями, фактами та інформацією, яку людина може приховувати. Саме тому замовнику потрібно формулювати завдання не як бажання дізнатися все, а як перелік конкретних ризиків або обставин, які мають значення для рішення.
Типові помилки замовника під час підготовки
Найчастіше якість дослідження знижується не через сам поліграф, а через неправильну підготовку. Замовнику варто уникати таких помилок:
– Розголошувати важливі деталі інциденту серед потенційних учасників перевірки;
– Вимагати перевірити надто багато тем одночасно;
– Приховувати від поліграфолога важливу інформацію;
– Наполягати на запитаннях, які не відповідають методичним вимогам;
– Організовувати тестування в шумному або відкритому приміщенні;
– Планувати надто щільний графік без часу на якісну роботу;
– Очікувати від поліграфа відповідей на питання, які методично неможливо перевірити.
Якісне дослідження – це спільна робота поліграфолога і замовника, де кожна сторона виконує свою частину відповідально.
Перевірки на детекторі брехні у ВАП
Всеукраїнська асоціація поліграфологів проводить перевірки на детекторі брехні за різними напрямами в Україні та за її межами. До ВАП можна звернутися, якщо потрібні:
– Кадрові перевірки кандидатів;
– Планові та позапланові перевірки персоналу;
– Службові розслідування;
– Перевірки з приватних питань;
– Повторні перевірки після сумнівних висновків інших спеціалістів;
– Допомога у правильній підготовці до поліграфологічного дослідження.
Поліграфологи ВАП працюють за науково обґрунтованими методиками, враховують конкретне завдання замовника і не обмежуються шаблонними тестами.
Ми допомагаємо правильно сформулювати запит, оцінити можливості дослідження, підготувати процедуру та провести перевірку професійно, етично і з дотриманням прав людини.
Висновок
Організація поліграфологічного дослідження починається задовго до самого тестування. Замовнику потрібно зберегти важливі деталі події, надати поліграфологу повну інформацію, не розширювати тему перевірки без потреби та забезпечити належні умови для роботи.
Чим краще підготовлений запит, тим вищою буде якість дослідження.
