Медуниця Світлана,
член правління Всеукраїнської асоціації поліграфологів
Понад 12-річна російсько-українська війна передбачає не лише застосування військової сили, але й активну діяльність розвідувальних і диверсійних груп противника. Спецслужби ворога прагнуть отримати доступ до місць зосередження військових частин, техніки та ППО, інформації оборонних підприємств, державних органів управління та інших критично важливих об’єктів. У таких умовах система забезпечення кадрової безпеки набуває особливого значення.
Одним із важливих інструментів забезпечення кадрової безпеки є поліграфологічні дослідження, що дозволяють виявляти факти співпраці з ворогом, запобігати проникненню агентури та підвищувати рівень довіри до персоналу, який має доступ до стратегічно важливої інформації. Використання поліграфа у комплексі із сучасними методами кадрової безпеки, аналітичними перевірками та оперативною роботою спецслужб дозволяє значно зміцнити обороноздатність країни [1].
Війна з агресором ведеться не лише на полі бою. Для отримання доступу до критично важливої інформації, спонукання до протиправних вчинків, спецслужби ворога постійно використовують різноманітні методи вербування громадян: шантаж, фінансову мотивацію, ідеологічний вплив.
Серед найбільш поширених механізмів вербування, які були виявлені у ході поліграфологічних досліджень, можна виділити наступні:
– маніпуляції фінансовою залежністю, боргами;
– шантаж через родичів, які перебувають на окупованих територіях;
– використання прихильності до ідеології СРСР і російського шовінізму;
– компромат особистого характеру;
– «дружні» підходи у вигляді комунікацій через онлайн-ігри, спілкування у соціальних мережах, месенджерах.
Навіть один співробітник, який співпрацює з ворогом, може становити значну безпекову загрозу для підприємства, установи. Мова йде не лише про витік інформації, але й про саботаж, м’яку ворожу пропаганду, сприяння диверсійній діяльності. Саме тому поліграфологічні перевірки при працевлаштуванні стали одним із ключових елементів національної безпеки.
Використання поліграфа з метою виявлення колаборантів та агентів впливу
У секторі оборони поліграфологічні дослідження застосовуються для вирішення наступних критично важливих завдань:
- Перевірка кандидатів, що претендують на зайняття вакантної посади.
В основі таких досліджень є виявлення: фактів співпраці з іноземними спецслужбами; наявність прихованих контактів з представниками держави-агресора; участь у діяльності, спрямованій проти національної безпеки (досвід участі у «референдумах» в АР Крим, так званій ДНР/ЛНР); причетність до незаконних збройних формувань; отримання паспорту громадянина рф через ідеологічні переконання; підтримка збройної агресії рф проти України; існування компрометуючих обставин, які можуть стати підставою для шантажу.
- Періодичний контроль діючого персоналу.
Перевірка діючих співробітників, є важливим моніторингом персоналу, який має доступ до державної таємниці, озброєння, технологій або іншої стратегічної інформації.
В основі таких досліджень є: виявлення фактів встановлення контактів з представниками іноземних спецслужб; розголошення, цілеспрямована передача інформації стороннім особам; виконання завдань, даних сторонніми особами, що спрямовані проти безпеки об’єкту критичної інфраструктури; ознаки вербування або підготовки до співпраці з ворогом; підтримка збройної агресії рф проти України; поява компрометуючих обставин, які можуть стати підставою для шантажу.
- Службові розслідування
У випадках витоку конфіденційної інформації, диверсій, розкрадань, корупції тощо, поліграфологічне дослідження застосовується, як допоміжний інструмент у межах службових перевірок, розслідувань.
Застосування поліграфа дозволяє: уточнити обставини подій; визначити рівень обізнаності респондента в обставинах проступку; звузити коло можливих причетних; зосередити розслідування на більше перспективних версіях; встановити місце переховування, реалізації викраденого.
Важливим є те, що у багатьох випадках результати поліграфологічного дослідження допомагають швидко отримати додаткову інформацію, що може запобігти більш негативним наслідкам, дозволить вийти на доказову базу.
Українська поліграфологія набула значного розвитку саме під час російсько-української війни, що триває із 2014 року. На сьогодні наш досвід є унікальним у світовому масштабі і Всеукраїнська асоціація поліграфологів (ВАП) та методика виявлення прихованої інформації (МВПІ) є в авангарді всіх цих процесів. Пишаюся своєю приналежністю до спільноти гідних патріотів-професіоналів!
- Морозов О. М. Тероризм. Системна війна. Державна безпека. Героїзм і психофізіологія / Київ, 2019. 64 с.
