Поліграфологічні дослідження в оборонній сфері України: запобігання проникненню агентури, виявлення колаборантів і зрадників

Медуниця Світлана,
член правління Всеукраїнської асоціації поліграфологів

Понад 12-річна російсько-українська війна передбачає не лише застосування військової сили, але й активну діяльність розвідувальних і диверсійних груп противника. Спецслужби ворога прагнуть отримати доступ до місць зосередження військових частин, техніки та ППО, інформації оборонних підприємств, державних органів управління та інших критично важливих об’єктів. У таких умовах система забезпечення кадрової безпеки набуває особливого значення.

Одним із важливих інструментів забезпечення кадрової безпеки є поліграфологічні дослідження, що дозволяють виявляти факти співпраці з ворогом, запобігати проникненню агентури та підвищувати рівень довіри до персоналу, який має доступ до стратегічно важливої інформації. Використання поліграфа у комплексі із сучасними методами кадрової безпеки, аналітичними перевірками та оперативною роботою спецслужб дозволяє значно зміцнити обороноздатність країни  [1].

Війна з агресором ведеться не лише на полі бою. Для отримання доступу до критично важливої інформації, спонукання до протиправних вчинків, спецслужби ворога постійно використовують різноманітні методи вербування громадян: шантаж, фінансову мотивацію, ідеологічний вплив.

Серед найбільш поширених механізмів вербування, які були виявлені у ході поліграфологічних досліджень, можна виділити наступні:

– маніпуляції фінансовою залежністю, боргами;

– шантаж через родичів, які перебувають на окупованих територіях;

– використання прихильності до ідеології СРСР і російського шовінізму;

–  компромат особистого характеру;

–  «дружні» підходи у вигляді комунікацій через онлайн-ігри, спілкування у соціальних мережах, месенджерах.

Навіть один співробітник, який співпрацює з ворогом, може становити значну безпекову загрозу для підприємства, установи. Мова йде не лише про витік інформації, але й про саботаж, м’яку ворожу пропаганду, сприяння диверсійній діяльності. Саме тому поліграфологічні перевірки при працевлаштуванні стали одним із ключових елементів національної безпеки.

 

Використання поліграфа з метою виявлення колаборантів та агентів впливу

У секторі оборони поліграфологічні дослідження застосовуються для вирішення наступних критично важливих завдань:

  1. Перевірка кандидатів, що претендують на зайняття вакантної посади.

В основі таких досліджень є виявлення: фактів співпраці з іноземними спецслужбами; наявність прихованих контактів з представниками держави-агресора; участь у діяльності, спрямованій проти національної безпеки (досвід участі у «референдумах» в АР Крим, так званій ДНР/ЛНР); причетність до незаконних збройних формувань; отримання паспорту громадянина рф через ідеологічні переконання; підтримка збройної агресії рф проти України; існування компрометуючих обставин, які можуть стати підставою для шантажу.

  1. Періодичний контроль діючого персоналу.

Перевірка діючих співробітників, є важливим моніторингом персоналу, який має доступ до державної таємниці, озброєння, технологій або іншої стратегічної інформації.

В основі таких досліджень є: виявлення фактів встановлення контактів з представниками іноземних спецслужб; розголошення, цілеспрямована передача інформації стороннім особам; виконання завдань, даних сторонніми особами, що спрямовані проти безпеки об’єкту критичної інфраструктури; ознаки вербування або підготовки до співпраці з ворогом; підтримка збройної агресії рф проти України; поява компрометуючих обставин, які можуть стати підставою для шантажу.

  1. Службові розслідування

У випадках витоку конфіденційної інформації, диверсій, розкрадань, корупції тощо, поліграфологічне дослідження застосовується, як допоміжний інструмент у межах службових перевірок, розслідувань.

Застосування поліграфа дозволяє: уточнити обставини подій; визначити рівень обізнаності респондента в обставинах проступку; звузити коло можливих причетних; зосередити розслідування на більше перспективних версіях; встановити місце переховування, реалізації викраденого.

Важливим є те, що у багатьох випадках результати поліграфологічного дослідження  допомагають швидко отримати додаткову інформацію, що може запобігти більш негативним наслідкам, дозволить вийти на доказову базу.

Українська поліграфологія набула значного розвитку саме під час російсько-української війни, що триває із 2014 року. На сьогодні наш досвід є унікальним у світовому масштабі і Всеукраїнська асоціація поліграфологів (ВАП) та методика виявлення прихованої інформації (МВПІ) є в авангарді всіх цих процесів. Пишаюся своєю приналежністю до спільноти гідних патріотів-професіоналів!

 

  1. Морозов О. М. Тероризм. Системна війна. Державна безпека. Героїзм і психофізіологія / Київ, 2019. 64 с.