У навчальному центрі на лекціях у судді Кримінального апеляційного суду Ірландії (у відставці) мала можливість поспілкуватися із суддею в форматі питання-відповідь. Будучи поліграфологом, вирішила скористатися нагодою та дізнатися більше про роль поліграфа та експертних висновків поліграфологів в межах кримінальних справ як за призначеними судовими експертизами, так і за дослідженнями приватних спеціалістів.

Зокрема, чи практикують саме в судових справах подання як доказу висновок експерта-поліграфолога? І якщо так, то:

Яке ставлення суддів до таких доказів/висновків?
Чи надають їм належну оцінку?
Як оцінюють висновок експерта-поліграфолога – як окремий доказ чи тільки в сукупності з іншими доказами?

На свої питання отримала обширну відповідь, яка, втім, звелась до того, що за період юридичної практики нашого лектора-судді (з 1970 року, починав ще солісітором – адвокатом/юристом, котрий не має права виступати в судовому засіданні) він жодного разу не зіштовхувався з таким видом доказів: ані в матеріалах кримінальних справ, ані в юридичній практиці при збиранні доказів для захисту клієнта.

Проте, теоретично допустив, що Garda (поліція), розслідуючи кримінальні справи, використовує поліграф, але достовірно про це не знає та не чув.

Зазначена вище невизначеність мене не влаштувала і я почала шукати інформацію у судових ірландських сайтах і сайтах поліграфологів. Адже ми знаємо, хто шукає – той знаходить!
Отже ірландські поліграфологи (їх насправді мало), переконані, що їхні висновки є такими ж доказами причетності/не причетності особи до події, як і інші докази, та повинні досліджуватися судом в сукупності з іншими доказами. Разом із тим вони зауважують, що висновок поліграфолога окремо від інших доказів не можете обвинуватити/виправдати підозрюваного чи обвинуваченого.

В Ірландії результати поліграфних досліджень можуть бути використані як доказ у справі захисту, але поліція не може використовувати їх у суді як доказ провини.

Більшість ірландських адвокатів доволі скептично відноситься до поліграфних досліджень та оцінки їх як доказу, але є й ті, хто активно використовують їх у захисті.

До прикладу, я знайшла справу, в матеріалах якої фігурував висновок поліграфолога:
Ірландія, тестування щодо події 2010 року.

Окружний радник, який добровільно пройшов тестування на детекторі брехні, розповів про своє «величезне полегшення» після того, як Високий суд скасував його засудження за напад.
48-річний Денні Кроулі був настільки переконаний у своїй невинуватості, що надав висновок за тестуванням на детекторі брехні до Високого суду в рамках своєї дворічної юридичної битви.
Обставини справи:
Денні Кроулі та його брат Майкл були засуджені в районному суді Бантрі 26 березня 2011 року за напад на чоловіка в пабі в Трафраск, що знаходиться недалеко від їхнього будинку в Адріголе. Районний суд оштрафував їх на 2000 євро.

Після розгляду справи він за власним бажанням поїхав до Dun Laoghaire, де пройшов тестування на поліграфі. Основними питаннями дослідження були наступні:
1) Чи напав він на зазначеного чоловіка в барі The Sugar Loaf, Трафраск, 5 березня 2010 року?
2) Чи мав він будь-який фізичний контакт з цією людиною?
3) Чи був він словесно образливим до нього?
4) Чи здійснював загрозливі дії в цю ніч?

Обвинувачений відповів «ні» на кожне із питань, і результати поліграфного дослідження у кожному разі вказували на те, що він говорить правду.
Вирок його брата Майкла, також було скасовано.

Юлія БАБЕНКО
адвокат, поліграфолог, член ВАП