Десять років тому, у 2016 р., мені довелося від ГО ВАП взяти участь у засіданнях робочої групи із написання Порядку проведення психофізологічного дослідження із застосуванням поліграфа у ДБР, що відбувалися у Міністерстві охорони здоров’я України. Одним із дискусійних питань, як не дивно, виявилися вимоги до приміщення, у якому має проводитися поліграфологічне дослідження. Зокрема, учасники робочої групи, далекі від практичної поліграфології, щиро вважали, що обов’язковість комфортних умов, які намагалися прописати у Порядку поліграфологи – це ледь не їхні забаганки і бажання, насамперед, забезпечити зручності собі.

Минули роки, поліграфологія в Україні стала популярною, значно збільшилася кількість спеціалістів. Здавалося б, питання про комфортну температуру у приміщенні як одну із передумов отримання інформативних поліграм вже не повинно виникати. Однак виявилося, що це не так: у багатьох людей, які прийшли у професію на хвилі її популярності та провчилися у майстрів маркетингового жанру – шанувальників заочного навчання, елементарно немає розуміння, що низька інформативність по фазичній складовій шкіряної реакції у респондента, якого тестують у холодному приміщення – це не протидія! І що гель для підвищення провідності, намазаний на пальці рук респондента, не вирішує проблему низької інформативності показників по шкіряній реакції не тому, що «пальці у респондента не такі», а тому що… респонденту елементарно холодно. І, взагалі, проведення поліграфологічного дослідження в умовах низької температури у приміщенні – це не ознака жертовності поліграфолога та його готовності виконати завдання керівництва попри все, а прямий шлях до неминучої, рано чи пізно, помилки у висновку, яка тому ж таки керівництву може дуже дорого вартувати у всіх відношеннях…

Тим часом, у тому ж таки 2016 р. у журналі «Psychophysiology» була опублікована стаття «Temperature effects on polygraph detection of concealed information» дослідників A. Luke MacNeill та M. T. Bradley, які переконливо довели, що температура приміщення – це один із зовнішніх факторів, який може впливати на достовірність результатів поліграфологічного дослідження. Знайомимо українських поліграфологів із цим дослідженням.

Дослідники виходили з гіпотези, що якщо температура навколишнього середовища впливає на терморегуляцію організму, то вона може й змінювати самі фізіологічні показники, які реєструються під час поліграфологічного дослідження. Йдеться насамперед про шкіряну реакцію, серцево-судинні реакції та загальний рівень вегетативного напруження.

У проведеному A. Luke MacNeill та M. T. Bradley дослідженні взяли участь 72 особи. Їх розподілили на дві групи: умовно «причетні», тобто ті, хто володів прихованою значущою інформацією, та «непричетні», які такої інформації не мали. Далі учасники проходили поліграфологічне дослідження в одному з трьох температурних режимів: 10°C, 22°C або 34°C. Мета дослідження полягала в тому, щоб з’ясувати, чи однаково ефективно поліграф виявляє приховану інформацію в холодному, комфортному та надміру теплому середовищі. Для цього автори оцінювали основні канали поліграфа: шкіряної реакції, серцево-судинні показники та дихання.

Найбільш показові результати були отримані у групі «причетних» учасників. Саме в цій групі температура суттєво впливала на якість виявлення прихованої інформації. При температурі 10°C шкіряна реакція та серцево-судинні показники виявилися найменш інформативними. Холод знижував виразність важливих фізіологічних реакцій і ускладнював їхню інтерпретацію поліграфологом.

Канал шкіряної реакції показав найкращі результати при температурі 22°C, тобто в умовах, близьких до комфортної кімнатної температури.

Серцево-судинні показники, навпаки, були найбільш ефективними при температурі 34°C. Але це не означає, що висока температура є бажаною умовою для поліграфологічного дослідження – такий результат швидше показує, що різні фізіологічні канали по-різному реагують на температуру.

У групі «непричетних» учасників температура приміщення не мала такого вираженого впливу на шкіряну реакцію та серцево-судинні показники. Це важливе спостереження: головний ризик тестування у холодному приміщенні полягає не стільки у збільшенні помилкових реакцій у непричетних, скільки у притупленні реакцій у осіб, які насправді приховують значущу інформацію.

Щодо дихального каналу, автори не виявили суттєвого впливу температури ані у «причетних», ані у непричетних учасників. Це може свідчити про відносну стійкість дихальних показників до температурного фактору. Водночас слід враховувати, що у реальній практиці на дихання можуть впливати тривожність, втома, фізичний дискомфорт тощо, і у поєднанні з некомфортною температурою ці фактори здатні створювати комплексне фізіологічне напруження респондента, що додатково обтяжує загальну оцінку поліграми.

Практичне значення дослідження Luke MacNeill та M. T. Bradley полягає в доведенні того, що поліграфологічне тестування необхідно проводити в умовах стабільної та комфортної температури. Особливо небажаним є дослідження в холодному приміщенні, оскільки саме при 10°C було зафіксовано найнижчу ефективність каналу шкіряної реакції і серцево-судинних показників у тих учасників, які приховували інформацію.

Для поліграфолога це означає, що температура приміщення — не другорядна побутова деталь: вона впливає на якість, виразність реакцій і, як наслідок, на подальшу інтерпретацію поліграм. Особливо це важливо у польових, військових, виробничих або інших нестандартних умовах, де температура приміщення може суттєво відрізнятися від комфортної.

Важливо: під час проведення дослідження поліграфолог повинен бути уважним до температури у приміщенні, зважати на скарги респондента на холод або надмірне тепло. Якщо температура приміщення  суттєво відхиляється від комфортної, результати поліграфологічного дослідження слід оцінювати з більшою обережністю.

Основне:

P.S. Додам від себе, що у холодну зиму 2025-2026 р. українські поліграфологи помітили ще одну ознаку негативного впливу низької температури у приміщенні на якість поліграм – це поява додаткових дикротичних зубців на фотоплетизмограмі, які з високим ступенем ймовірності не були пов’язані із інтоксикацією організму респондента.