Перевірки на поліграфі були запроваджені в Англії та Уельсі в 2007 р.
У 2008 р. Служба Пробації розпочала 3-річний пілотний проєкт, покликаний оцінити можливість обов’язкового використання поліграфа відносно сексуальних злочинців (розділ 28 Закону про управління правопорушниками). Результати пілотного проєкту визнали успішними і у 2014 році законодавством було визначено обов’язковість проходження поліграфних перевірок особами, які раніше вчинили сексуальні злочини високого ризику і перебувають у статусі умовно-достроково звільнених: такі перевірки є частиною умов їхнього звільнення.

У 2018 р. Міністерство юстиції повідомило, що із моменту запровадження цієї практики саме завдяки використанню поліграфа Служба Пробації повернула до в’язниці 166 сексуальних злочинців.

Використання поліграфа ще більше поширилося після прийняття двох законопроєктів:
1) «Про домашнє насильство» (Domestic Violence Bill), що спрямований на осіб, які мають високий ризик заподіяння шкоди в сім’ї (Закон про боротьбу з насильством у сім’ї 2021 року/ Domestic Abuse Act 2021);
2) «Про боротьбу з тероризмом», що передбачає обов’язковість тестування осіб, які вчинили злочини, пов’язані з тероризмом (Закон про боротьбу з тероризмом і винесення покарань 2021 року/ Counter-Terrorism & Sentencing Act 2021).
Відповідно до інформації, опублікованої в листопаді 2023 р., було проведено понад 7 000 поліграфних перевірок людей, засуджених за сексуальні злочини.

Із моменту прийняття у 2021 р. Закону «Про боротьбу з тероризмом і винесення вироків» здійснено 97 поліграфних перевірок серед 42 осіб, засуджених за злочини, пов’язані із тероризмом.

Аналізуючи урядові сайти, закони Сполученого Королівства в розрізі використання поліграфних перевірок я виявила статтю BBC від січня 2023 р. під назвою «Поліція Північного Йоркшира використовує детектор брехні для сексуальних злочинців». У зазначеній статті детектив розповіла, що з моменту появи у жовтні 2020 року у поліції Північного Йоркширу відповідного обладнання, поліграф використовували 87 разів. Багато з тих, кого мали перевіряти на предмет використання комунікаційних пристроїв для спілкування із дітьми, зізнавалися в цьому ще до початку дослідження, оскільки усвідомлювали, що їх і так викриють. Отримана інформація прискорювала роботу відділу цифрової криміналістики, адже криміналісти вже знали які пристрої, додатки потрібно аналізувати в першу чергу. Детектив підсумувала, що поліграф «визначає невідомі ризики та правопорушення, які неможливо було б з’ясувати без нього».

Чи можуть особу, яка перебуває на умовно-достроковому звільненні, відкликати назад до в’язниці лише на тій підставі, що вона не пройшла перевірку на поліграфі?
Відповідь – ні! Проте, її можуть відкликати під варту, якщо виявлено один із наведених нижче сценаріїв:
1) підвищення рівня ризику, через що Служба Пробації більше не може безпечно керувати цією особою у суспільстві;
2) намагання особи протидіяти перевірці на поліграфі або відмова від участі у ній.
Негативний результат також може мати наслідком більш часті наступні тестування, офіційне попередження або додаткові умови для того, щоб залишатися на волі.
Ось кілька реальних прикладів успішного використання поліграфа у Службі Пробації:
Приклад 1. J – 47-річний чоловік, засуджений за сексуальне насильство над молодими хлопцями. J підлягав обов’язковому тестуванню на поліграфі в рамках умов його звільнення після дев’ятирічного позбавлення волі. В умові ліцензії J є відсутність контактів із дітьми віком до 18 років.
Під час перевірки на поліграфі J заперечував будь-які контакти з дітьми віком до 18 років, однак у ході тестування на це питання у нього було отримано значущі реакції, що вказували на можливий обман.
Поліграфолог зв’язався з пробаційним практиком J, який негайно звернувся до поліції. Поліція чекала на J, коли він повернувся додому, та виявила у його будинку трьох молодих хлопців і ще одного дорослого. J був негайно відкликаний під варту. Згодом поліція провела розслідування.
Приклад 2. G — 33-річний чоловік, засуджений за виготовлення та розповсюдження дитячої порнографії. G підлягав обов’язковій поліграфній перевірці в рамках умов його звільнення після трирічного ув’язнення. Серед умов ліцензії G – не володіти будь-якими інтернет-пристроями, якщо це не дозволено його пробаційним практиком.
Під час перевірки на поліграфі G визнав, що у нього був ноутбук, який належав його матері, але без доступу до Інтернету. Поліграфолог поставив йому запитання: «Чи є у вас пристрої з доступом до Інтернету, окрім того, що ви мені вже сказали?», G відповів «ні», що викликало значущу реакцію, яка вказувала на можливий обман. Після перевірки на поліграфі поліграфолог розповів G про отриману реакцію та запитав його, чи не хоче він у чомусь зізнатися? G відповів, що йому немає в чому зізнаватися.

Поліграфолог повідомив пробаційного практики G про результати тестування, після чого той навідався до G додому разом із поліцією, яка мала ордер на обшук. Поліцейські виявили безліч телефонів, ноутбук і кілька флешок із дитячою порнографією. G був негайно відкликаний під варту, йому також було висунуте звинувачення.

Таким чином, в Англії та Уельсі поліграф є обов’язковим та активно використовується лише для осіб, які були засуджені за сексуальні злочини, домашнє насильство або тероризм у рамках умови умовно-дострокового звільнення.

Однак деяким особам може бути запропоновано пройти перевірку на поліграфі ще на етапі поліцейського розслідування – це стосується підозрюваних у сексуальних злочинах за участю дітей. Такі тестування проводяться на добровільних засадах.

Юристи Англії звернули увагу, що останнім часом (2024 рік) спостерігається збільшення кількості випадків використання поліграфа на етапі поліцейського розслідування відносно осіб, заарештованих за підозрою в сексуальних злочинах, пов’язаних із дітьми.

Ніщо не забороняє поліцейським Англії використовувати або намагатися використати поліграф у процесі розслідування – вони можуть запропонувати підозрюваному пройти тестування. Разом із тим участь у такій поліграфній перевірці не є обов’язковою, людина має вибір і може погодитися або відмовитися.

Незважаючи на те, що звіт поліграфолога не є «доказом», який стане частиною обвинувачення, він буде переданий Королівській прокуратурі як «конфіденційний невикористаний матеріал» у рамках вимог щодо розголошення.

Юлія БАБЕНКО
адвокат, поліграфолог, член ВАП