Курси підвищення кваліфікації за Методикою виявлення прихованої інформації

У Дніпровському державному університеті внутрішніх справ (ДДУВС) завершилися двотижневі курси підвищення кваліфікації (КПК) поліцейських поліграфологів за Методикою виявлення прихованої інформації (МВПІ) .

На цих курсах поліграфологів ВАП була ґрунтовно представлена як серед слухачів, так і серед викладачів.

Зокрема, поліцейським поліграфологам викладали: помічниця голови Національної поліції України, підполковниця поліції Юлія Волкова; президентка ВАП, доктор психологічних наук, атестована судова експерт Тетяна Морозова; завідувач лабораторії психологічних, лінгвістичних та інших видів досліджень Дніпропетровського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України, атестований судовий експерт Антон Шмукін; викладач роботи з поліграфами «Рубікон» і «Axciton» та програмним забезпеченням до них провідної української школи підготовки поліграфологів – Центру експертних поліграфних досліджень Тетяни Морозової, полковник СБУ у відставці Юрій Нестерчук

На світлині членкиня ВАП, помічниця голови Національної поліції України, підполковниця поліції Юлія Волкова демонструє кейс дослідження, що проводилося із використанням поліграфа «Axciton»

У ході КПК наші слухачі розширили арсенал своїх знань, вмінь та навичок, що допоможе їм у повсякденній професійній діяльності на ниві боротьби зі злочинністю. Ті з них, хто працює  із поліграфами «Рубікон», засвоїли роботу із «Axciton» і навпаки, ті, хто раніше працював на «Axciton», навчилися працювати із «Рубіконом».

На світлині заняття із роботи з програмним забезпеченням поліграфа «Рубікон», яке проводить онлайн член ВАП, викладач курсів поліграфологів Центру експертних поліграфних досліджень Тетяни Морозової, полковник СБУ у відставці Юрій Нестерчук

Втім, найціннішою родзинкою КПК була демонстрація розвитку МВПІ в Україні:

– розбір кейсів від фабули до висновку, із демонстрацією тестових опитувальників і поліграм за абсолютно різною тематикою із обґрунтованим поясненням викладачів, чому була обрана саме така, а не інакша тактика проведення поліграфологічного дослідження;

– новинки у підходах до формулювання питань і конструювання тестів, етапності їх розстановки в опитувальнику за МВПІ;

– дотримання у роботі поліграфолога визначених умов і методичних підходів, що забезпечують високу достовірність висновку через вихід на доказову базу та мають наслідком економію часу, сил і засобів Національної поліції при розкритті та розслідуванні злочинів.

 

На світлині президентка ВАП, доктор психологічних наук, атестована судова експерт Тетяна Морозова демонструє онлайн кейс поліграфологічного дослідження, що проводилося із використанням поліграфа «Рубікон»

Особливу зацікавленість слухачів викликали кейси, які поліграфологи поміж собою називають «коли всім все відомо». Тут став у нагоді досвід судових експертів Тетяни Морозової та Антона Шмукіна, адже на етапі проведення судових експертиз нерозголошених фактів практично не залишається, відтак використовувати тести на знання відомого і невідомого рішення часто неможливо. Окрім того, чинна нормативна база не дозволяє експерту самостійно вибирати вихідні дані для проведення судових експертиз, тобто, у випадку експертів-поліграфологів, спиратися на інформацію лише однієї зі сторін, йти в питаннях тестів виключно від позиції звинувачення або виправдання. Більше того, при проведенні судових психологічних експертиз із використанням комп’ютерного поліграфа експерт зобов’язаний враховувати автентичні покази підекспертного. З огляду на зазначене закономірним є те, що у судово-експертній практиці значного розвитку набули тести перевірки версій, які також можуть значно посилити методичний арсенал поліцейських поліграфологів.

На світлині член ВАП, завідувач лабораторії психологічних, лінгвістичних та інших видів досліджень Дніпропетровського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України, атестований судовий експерт Антон Шмукін розповідає поліцейським поліграфологами про специфіку роботи із підозрюваними у педофілії

В умовах повномасштабної війни поліцейським поліграфологам доводиться проводити поліграфологічні дослідження в інтересах Сил оборони із тим контингентом і за тими напрямами, з якими вони раніше не працювали. Практика диктує нові вимоги та виклики, які під силу вирішити лише якісно підготовленим професіоналам. Подальший розвиток української поліграфології напряму залежить від того, як буде відбуватися навчання поліграфологів і їхнє підвищення кваліфікації.

Дякуємо керівництву Національної поліції та Дніпровського державного університету внутрішніх справ за залучення Всеукраїнської асоціації поліграфологів до важливої справи – підвищення кваліфікації поліцейських-поліграфологів!