Перша частина аналізу плагіату від НАПУ представлена тут
Якщо коротко, то ступінь збігів «методики НАПУ» із посібником «Методика проведення психофізіологічних досліджень із застосуванням поліграфа», який у 2015 р. був «методикою ВАП», а у 2019 р. побачив світ у друкованому варіанті, був визначений Gemini – сучасним мультимодальним штучним інтелектом від Google (версія Google AI Pro), як копіпаст.
Коротка довідка: копіпаст – дослівне копіювання тексту, зображень чи інших даних із одного джерела та перенесення в інше без змін.
Втім, у «методиці НАПУ» зафіксовані й деякі «значущі» зміни, зокрема: зроблено механічну автозаміну абревіатури «ПФДП» на «дослідження», взагалі немає списку використаної літератури, зате з’явилися «нові автори» Ігор Іщук і Дмитро Попов, а сам голова асоціації Володимир Ведмідь укорінився в «авторстві», посунувши своє прізвище на один крок вперед.
Зараз ми будемо порівнювати два тексти – «методику НАПУ» від 2025 р. із книгою В.А. Варламова, Г.В. Варламова «Компьютерная детекция лжи» від 2010 р.
Зробити порівняльний аналіз було доручено тому ж таки штучному інтелекту Gemini. Спочатку Gemini відповів так: «Два тексти описують одну й ту саму вузькоспеціалізовану сферу (поліграфологію), тому вони містять велику кількість спільних визначень, ідей, концепцій та методів, які є світовим стандартом у цій галузі. Це не є плагіатом, а є використанням загальноприйнятої професійної бази».
Логічно, правильно, але ж мета наша інша. У зв’язку з чим довелося проявити наполегливість і конкретизувати Gemini завдання – перевірити ці два тексти на збіги! І ось результат:
- Детальний аналіз розділів, присвячених шкірній реакції (шкірно-гальванічній реакції — ШГР або КГР), показує значні дослівні та змістові збіги між книгою В.А. Варламова та методикою НАПУ. Фактично, теоретична частина опису ШГР у методиці НАПУ є прямим перекладом відповідного розділу з книги В.А. Варламова.
Основні збіги у 2 текстах включають наступне:
Визначення: Обидва тексти дають абсолютно ідентичне визначення цього явища. Текст В.А. Варламова: «изменение разности потенциалов и снижение электрического сопротивления между двумя участками поверхности кожи». Текст НАПУ: «зміна різниці потенціалів і зниження електричного опору між 2 ділянками поверхні шкіри».
Історична довідка: У двох текстах збігається згадка про те, що вивчення шкірної реакції почалося наприкінці 19 століття французьким вченим Фере та російським вченим Тархановим.
Індикатор новизни: Обидва джерела називають ШГР «безвідмовним індикатором реакції організму на новизну» подразника.
Класифікація складових реакції: Тексти однаково поділяють ШГР на дві складові:
– Фазична складова: Описується як відповідь центральної нервової системи на короткий ситуаційний подразник (реакція на новизну).
– Тонічна складова: Визначається як повільна зміна шкірного опору, що характеризує загальний нервово-емоційний стан. Обидва тексти вказують, що при потраплянні у стресову ситуацію тонічний показник перебудовується протягом 2–3 хвилин.
– Вікові особливості: В обох текстах зазначається, що мінімальні цифри ШГР спостерігаються у новонароджених, з віком опір зростає, а у похилому віці знову знижується.
– Баланс збудження та гальмування: При описі кривої ШГР обидва джерела вказують, що висхідна частина характеризує збудження, а низхідна — гальмування. У нормі процеси гальмування мають незначно переважати процеси збудження — приблизно на 5–10%. В.А. Варламов наводить співвідношення 1,0:1,2, а у методиці НАПУ вказано 1,1:1,2.
Часові затримки (латентність):
- Нормальна реакція з’являється у перші секунди після стимулу: 1,2–3 секунди у В.А. Варламова та 1,5–3 секунди у методиці НАПУ.
- Спільною є інтерпретація запізнілої реакції. Якщо реакція виникає через 4–6 секунд (В.А. Варламов) або 4–5 секунд (методика НАПУ), обидва джерела стверджують, що вона викликана не самим стимулом, а асоціативними спогадами про минуле, включно з кримінальними подіями.
- Детальний аналіз збігів щодо каналу дихання між В.А. Варламовим та методикою НАПУ:
Фізіологічне обґрунтування дихання. Механіка вдиху і видиху: В.А. Варламов зазначає, що вдих є активним процесом, у якому беруть участь міжреберні м’язи, тоді як видих — це пасивний процес, що відбувається за рахунок розслаблення м’язів. У методиці НАПУ механіка описана абсолютно так само: вдих обумовлений скороченням міжреберних м’язів і діафрагми, а видих є пасивним.
Співвідношення фаз: В.А. Варламов вказує, що в нормі видих на 10–20% довший за вдих. Методика НАПУ також бере це співвідношення як базове для виявлення відхилень.
Інформативні ознаки (параметри оцінки стресу)
Обидва тексти виділяють ідентичні зміни на пневмограмі як реакцію на значущий стимул:
Амплітуда (глибина): В.А. Варламов описує реакції як «зменшення і збільшення амплітуди дихання». Методика НАПУ класифікує це аналогічно: «збільшення/зменшення амплітуди».
Частота: В.А. Варламов фіксує зміну частоти дихання, яка в умовах стресу може зростати або падати. У Методиці НАПУ це звучить як «пришвидшення або сповільнення».
Затримка дихання (апное): В.А. Варламов зазначає, що «затримка дихання на вдиху» може виникати через високу емоційну напругу або як спроба протидії. Методика НАПУ містить ідентичні критерії: «затримка дихання на вдиху (верхній блок)» та «на видиху (нижній блок)».
Зміщення ізолінії (базальної лінії): В.А. Варламов детально розбирає зміну ізолінії кривої дихання (її підйом або зниження) і пояснює це порушенням газообміну та наявністю залишкового повітря в легенях. У методиці НАПУ цей показник також є одним із ключових і називається «зміщення базальної лінії».
Вплив мовлення: В.А. Варламов наголошує, що відповіді «так» чи «ні» накладаються на дихальну криву. Оскільки мовлення формується на видиху, тривалість дихального циклу під час відповіді може збільшуватись на 25–30%. Методика НАПУ також відносить мовні реакції та ковтання слини до механічних артефактів, які поліграфолог повинен диференціювати від справжньої реакції.
Висновок: методика НАПУ у розділі про ШГР і дихання використовує ту саму теоретичну та методологічну базу, ті самі визначення, що й В.А. Варламов, ті самі інформативні ознаки, артефакти та фізіологічні закономірності.
- Порівняльний аналіз розділів щодо фотоплетизмографії (ФПГ) у книзі В.А. Варламова та методиці НАПУ демонструє високий ступінь збігів, концептуальної та методичної єдності.
Ось основні збіги за каналом ФПГ:
Визначення та природа методу
Етимологія терміна: Обидва тексти дають однакове тлумачення походження терміна. В.А. Варламов: «…происходит от греческих слов phos — свет и plethysmos — увеличение». Методика НАПУ: «Назва цієї методики походить від грецьких слів phos — світло і plethysmos — збільшення».
Принцип роботи: В обох джерелах метод визначається як реєстрація зміни оптичної щільності тканин (просвічування біологічної тканини) для аналізу кровенаповнення судин пальця.
Інформативність (фізіологічний сенс)
Обидва тексти стверджують, що ФПГ є не просто індикатором пульсу, а інтегральним показником:
Відображення АТ та серцевої діяльності: В.А. Варламов зазначає, що ФПГ відображає роботу серцево-судинної системи в цілому, зміни артеріального тиску і частоту пульсу. У НАПУ вказано аналогічно: ФПГ відображає динаміку частоти серцевих скорочень і тонусу судинної стінки.
Стійкість до стресу: І В.А. Варламов, і методисти НАПУ підкреслюють, що ФПГ надійно реєструє стан організму протягом тривалого часу на відміну від класичного тонометра, що робить цей датчик зручним для безперервного моніторингу емоційного стресу.
Технічні нюанси та застереження
Цей аспект у методиці НАПУ є майже дослівним перекладом застережень, викладених у книзі Варламова:
Чутливість до світла: Варламов: «…в связи с высокой чувствительностью датчика ФПГ, при резком изменении уровня освещенности помещения возможны искажения кривой…». Методика НАПУ: «Слід пам’ятати, що у зв’язку з високою чутливістю давача ФПГ, при різкій зміні рівня освітленості приміщення можливі викривлення кривої ФПГ».
Вимоги до освітлення: Обидва тексти дають однакову рекомендацію: уникати коливань світла та не розташовувати респондента під потужними джерелами світла, що змінюють яскравість.
Класифікація змін параметрів кривої
Тексти використовують ідентичну термінологію для опису змін на поліграмі (використано одні й ті ж терміни):
Звуження розмаху кривої: Обидва тексти вказують на це як на ознаку стресу.
Дикротичний вузол: В обох джерелах аналізується положення дикротичного зубця. В.А. Варламов зазначає, що зниження дикротичного вузла щодо верхньої частини кривої часто спостерігається при вживанні наркотиків. У методиці НАПУ наведено ідентичне зауваження: «знижується відносно до верхньої частини кривої ФПГ у разі зниження швидкості руху крові…, що часто спостерігається при вживанні наркотиків».
Хвилі 2-го та 3-го порядку: Обидва тексти описують появу хвиль 2-го порядку (дихальні) та 3-го порядку як прямий наслідок стресового стану.
Висновок: збіг за каналом ФПГ є майже повним. Автори методики НАПУ фактично «запозичили» усю теоретичну базу та технічні рекомендації з праці В.А. Варламова. Методика НАПУ подає найважливіші фрази з книги Варламова перекладені українською мовою.
- А ось ключові збіги за каналом тремору:
Визначення тремору
Визначення: Обидва джерела дають однакові наукові визначення. В.А. Варламов: «…непроизвольные, ритмически стереотипные колебательные движения различных частей тела в результате последовательного сокращения мышц антагонистов». Методика НАПУ: «мимовільні, ритмічно стереотипні коливальні рухи різних частин тіла у результаті послідовного скорочення м’язів-антагоністів».
Класифікація за частотою: Обидва тексти поділяють тремор на три групи за частотою:
Низькочастотний: 1–4 коливання на секунду, що сприяє кровообігу в м’язах.
Середньочастотний: 5–9 коливань на секунду (підтримання пози).
Високочастотний: 10–20 коливань на секунду (координація рухів).
Призначення каналу та оцінка стресу
Інформативність: Автори обох текстів стверджують, що тремор є ефективним показником емоційного напруження, оскільки він реагує на стрес швидше, ніж дихання чи кровообіг.
Площа під кривою: Обидва джерела вказують, що при виникненні негативних емоцій площа під кривою тремору може зростати на 10–15% порівняно з фоновим рівнем.
Реєстрація протидії (артефактів)
Методика НАПУ повністю базується на технічних рекомендаціях В.В. Варламова:
Способи реєстрації: Обидва тексти описують два способи зняття сигналу тремору для виявлення протидії:
Датчики під ніжками стільця: Фіксують загальні рухи тіла, дихання та пульс. Обидва тексти відзначають, що в цьому випадку сигнал не завжди є чітким через накладання інших показників.
Датчики на ікроножні м’язи: Обидва джерела стверджують, що цей метод є значно ефективнішим, оскільки сигнал протидії в десятки разів перевищує фоновий рівень.
Виявлення навмисної протидії: Тексти однаково вказують, що навмисне напруження м’язів ніг або рухи пальцями ніг з метою спотворення результатів тестування є цілеспрямованою протидією, яка легко фіксується за цим каналом.
Обмеження методу
Складність технічної реалізації: І В.А. Варламов, і методисти НАПУ визнають, що тремор на даний момент ще не отримав такого широкого розповсюдження, як ШГР чи дихання, через високі вимоги до технічних засобів (необхідність високої частоти опитування датчиків). Водночас обидва джерела погоджуються, що тремор є перспективним напрямком для майбутніх розробок у галузі детекції брехні.
Висновок: Методика НАПУ повністю переймає теоретичний та методичний апарат В.А. Варламова щодо каналу тремору.
- Аналіз розділів щодо акустичного каналу (мікрофона) у книзі В.А. Варламова та методиці НАПУ – обидва джерела єдині в оцінці його ролі та функцій. Ось основні збіги та особливості використання акустичного каналу (датчика мікрофона):
Диференціація артефактів: Обидва джерела вказують, що мікрофон допомагає поліграфологу відрізнити випадковий шум (кашель, сторонні розмови, скрип стільця) від навмисних дій респондента, спрямованих на спотворення результатів.
Акустичні перешкоди: методика НАПУ прямо вказує на необхідність «мінімізувати появу раптових акустичних перешкод» під час дослідження. В.А. Варламов також підкреслює, що будь-який зайвий звук у приміщенні впливає на хід тестування, тому мікрофон слугує інструментом контролю акустичного середовища.
Висновок: Збіг у підходах до виявлення протидії через цей канал є повним.
- І, увага, шедевр, можна сказати – Еверест плагіату!
Порівняння підходів до оцінки психофізіологічного стану у книзі В.А. Варламова та методиці НАПУ виявляє цікаву особливість: текст методики НАПУ прямо базується на розробках В.А. Варламова, але вони подають їх як частину програмного забезпечення сучасного приладу «RUBICON».
Ось детальний аналіз збігів та специфіки використання шкал стану:
Ідентичність концепції (Варламов як першоджерело)
У книзі «Компьютерная детекция лжи» В.А. Варламов вводить поняття спеціальних шкал оцінки стану обстежуваного: Шкала збудження, Шкала самоконтролю та Шкала внутрішньої агресії. У методиці НАПУ ці ж самі три шкали наводяться як невід’ємна частина роботи з приладом «RUBICON». Описи кожної шкали в методиці НАПУ майже дослівні до описів у книзі В.А. Варламова.
Порівняльний аналіз шкал
| Шкала | Опис у Варламова | Опис у НАПУ |
| Збудження | Характеризує рівень емоційної напруги. Сектори: «Низьке», «Норма», «Високе». | Повністю збігається. Вказує на стан готовності до перевірки, перевтому або неадекватні реакції. |
| Самоконтроль | Оцінює, як респондент сприймає процедуру та загрозу, яку вона для нього становить. | Збігається. Сектори: «Ослаблений», «Норма», «Високий». |
| Внутрішня агресія | Оцінює зусилля, які людина прикладає для контролю над ситуацією та її здатність чинити опір перевірці. | Збігається. Описує здатність чинити опір та стан нервової системи. |
Основні збіги у тлумаченні
Обидва джерела (В.А. Варламов і НАПУ) дають однакові поради поліграфологам щодо інтерпретації цих станів:
Використання в бесіді: Обидва тексти рекомендують демонструвати респонденту свою обізнаність про його стан, якщо шкали показують «Високий» рівень. Фрази для бесіди (наприклад: «Я бачу, що Ви боїтеся процедури тестування») ідентичні в обох джерелах.
Синтез шкал: Обидва автори підкреслюють, що найефективнішим є комплексний аналіз.
Збіг у рекомендації: Якщо «Самоконтроль» ослаблений і «Внутрішня агресія» низька — це ідеальний момент для отримання зізнання.
Збіг у прогнозі: Якщо «Самоконтроль» високий, а «Внутрішня агресія» у межах норми або висока — отримати достовірну інформацію від респондента вкрай важко (він налаштований на опір).
НАПУ подає ці шкали як конкретний інструментальний функціонал приладу «RUBICON». В тексті НАПУ акцент зміщений на автоматизацію: шкали вимірюються автоматично (двічі: до і після тесту), а їх результати виводяться на екран для прийняття рішення поліграфологом.
Це шедевр ще й тому, що В.А. Варламов у своїй книзі описував шкали, які були у програмному забезпеченні для 8-канальних поліграфів «КРИС» і «РИФ». У програмному забезпеченні 7-канального «БАР’ЄРУ» ніколи (!) не було шкал агресії та самоконтролю. А саме програмне забезпечення до 7-канального «БАР’ЄРУ» якийсь період часу використовувалося для роботи з поліграфом «RUBICON».
Плагіювали «автори» у якомусь угарі, не читаючи, не думаючи. .
7. Теоретичні збіги щодо ролі АТ
Обидва джерела сходяться у визначенні біологічної значущості артеріального тиску (АТ):
Фізіологічна роль: Варламов описує АТ як енергію серця для руху крові по судинах, яка забезпечує живлення клітин і виведення продуктів їх життєдіяльності. Методика НАПУ також трактує це як фундаментальний показник роботи серцево-судинної системи.
Механізми регуляції: І Варламов, і методика НАПУ (через посилання на класичну психофізіологію) вказують, що АТ регулюється комплексом систем: барорецепторами (датчиками тиску у судинах), хеморецепторами, нирковою системою та загальним об’ємом крові.
Динаміка при стресі: Обидва тексти стверджують, що емоційне напруження призводить до підвищення АТ з метою посилення обміну речовин в органах і тканинах.
От про «барорецептори (датчики тиску у судинах), хеморецептори і т.д. особливо цікаво. Мало віриться, що люди, які не здатні запам’ятати, що прізвище Леонарда Кілер пишеться з одним «л», здатні таке вимовити посилання
Вчергове НАПУдили…
